Святкуємо нині День радійника, телевізійника, зв'язківця. Хоч насправді, може, й не будемо святкувати.. Не хочеться шось гучне організовувати. Але якось так нині... Згадую перший рік роботи тут, все здавалось якимось магічним. Зараз все буденно, тому дуже хочу чогось нового - працювати на ТБ. Але це радіо я люблю. Дехто живе вдома, я живу тут, інколи сиджу на студії по 18 годин)) За 4 роки мого перебування на УХ, я познайомилась з цікавими людьми, знайшла нових друзів, які стали майже рідними. За ті роки було багато щасливих хвилин, смішних трафунків, студійних пригод)))

Між іншим, за нами можна підглядати
http://www.uhradio.com.ua/interactive/

Якось так дивно, одразу кілька видань захотіли надрукувати мої оповідання))
В листопаді можна читати "Пхай його, Юрцю, пхай!!!" в літературно-художньому журналі "Дніпро". Що буде потім - повідомлятиму;))
В якихось попередніх постах дехто питав, де мене можна читати, то даю трохи лінків

http://gak.com.ua/authors/1867
http://maysterni.com/user.php?id=3089
http://sevama.uaforums.net/--vf220.html

І ніхто мене не примусить це зробити))

Ним хворіла і я.. Трохи написала. Може це когось вбереже.  http://t-pravda.te.ua/news/1808/

Сьогодні перший день я не на ефірі:)))))))))))
почуваюсь віііііііііільнооооооооююююююююююю!!! І тушусь-тішусь-тішусь))
а хтось мріє про цю роботу....

Рилася вчора в смітнику))) Хтось викинув велику торбу книжок.. Була шокована.. переважно то були детективи, я такого не читаю.. Тому нарила собі Карнегі, Шарлотту Бронте, Кінга і Едгара Аллана По))

Друзі зараз в Тернополі. Через тижнів два вони будуть такими))

переважно то дівчатка




 Дзвоніть сюди 063 34 22 33 7

Булисьмо в Карпатах. Підкорили Хом'як, Синяк, м. Горган. Пройшла маршрут в китайських кедах (які файно то витримали) і рожевих шортах, які майже не забруднились)) зара багато хто йойкне... але ж то я)) І не тре мене звинувачувати в надмірній гламурності;))
Мої ноги не так добре пережили похід, як лахи.. ше на Хом'яку розтягнула сухожилля, чи шо.. На ногу просто не могла нормально стати 2 дні, десь біля коліна страшно боліло і пекло.. Тому йшли довше, ніж то мало бути... Думала, шо тре буде якийсь вертоліт викликати, шоб мене звідти зняли, але якось воно обійшлось.. Андрій трохи наслухався мого ниття, ойкій, і ахів(правда навіть не матюкався))))))
Дуже вразив ліс при підйомі на Хом'як... Каміння поросле мохом так, ніби там взагалі не кам'яні брили, а пухова ковдра.. Мох так нависав над брилами, що здавалось у тих нірках можна побачити якесь підземне царство. А такі гриби я бачила тільки на картинках... Інколи стояла над якимось чудом по кілька хвилин і милувалась з відкритим ротом)) Просто казкові там ліси...
Кажуть, шо перший день того маршруту важкий, а далі - халява... Мені важко сказати, як би було із здоровою ногою, але думаю, шо найважчий день - другий.. Ну і третій день цікавий.. Десь за перевалом (коли спустились вже з хребта) зустріли 2 туристів, які порадили нам в Яремче йти по іншій дорозі. Вони також йшли туди і запевнили, шо ти м шляхом буде швидше. Вернулись до перевалу і пішли на право (201й казав йти на ліво))). Думаю, то не було швидше.. бо таки вийшла якась петля. Вийшли всеодно на 201 маршрут, яким дочалапали до Яремче. Прибігли на станцію о 17.45, і впритик встигли на Київський автобус, який і довіз нас до Тернополя.


То я йду ше така бадьора з Татарова... Далі вираз обличчя зміниться



Ну подумаєш... камінчики
Хом'ячок

Наплічники залишили в якоїсь вчительки з групою дітей. На тому підйомі, та ше й з 20 кг за спиною, можна просто забитись)
йой.. зара гепну))

там буду жити на пенсії))

Хребетик

Люди, хтось має може "Елементарну теорію музики", в електронному вигляді, або книзю)) (бажано українською)? Я ото сказилась на старість)) - вчусь грати на гітарі)))

є такі людиська, яких завжди рада бачити... тут фотки деяких друзяк то ми після виступу Вертепу

сестри Соліляк
  Ксеня і Віталік, вони ж Називний Відмінок
радійники.. колишні і теперішні
  хіхіхі.. і Андрій

Ше м такого не мала)) було вчора нічне інтерв'ю з Валентиною Семенюк. Забули мене пропередити про ефір, то я пригнала на ту балачку з лісу, як Омелько з конопель)) Інколи думаю, шо про радійне життя тре колись комедію зняти, не зле вийде))
А ше, нарешті закинула хоч кудись свою відеопоезію  "Коли я стану мавкою" http://vkontakte.ru/video5201323_111470696. Музичний супровід - АтмАсфера.

Я виключу світло, розслаблю долоні,

Підніму я дуло до ніжної скроні,

І ніч зарегоче, і гратимуть тіні,

Горітимуть всі речі нетлінні.

 

Твій подив застигне обличчям конвульсій,

Життя дотліватиме у рванім пульсі...

І свічка заплаче від страху згоріти.

Він гляне у небо, побачить: в горі ти..

 

А вітер губитиме мудрі цитати…

Ти сядь, тихо будь. Цить! Та – ти!

Там.. чуєш? Дощ тарабанить по шибі.

Ти вмреш за це «дякую», чиєсь «спасибі»?

 

Усі запитання стають риторичними,

Він в тебе в руці, а тут - ніч і ми.

Своїм безголоссям тиша співатиме,

Думки позникають в полум’ї фатуму.

Не втрималась.. робила сьогодні програму  "Літературні посиденьки" і розповіла там трохи про молодого талановитого автора (і кьового товариша) Максима Кідрука, він же ironmaxxx, та його "Мексиканські хроніки". Уривок з "хронік" можна побачити у літ журналі "Дніпро".  Прочитала цю книжку вже давно, але ніяк не могла написати свою думку))
Коли Макс скинув "хроніки", то в мене саме гигнув ноут, я роздрукувала на роботі кілька десятків сторінок і вночі вирішила глянути. Прочитала все з дикою швидкістю і розізлилась на себе, шо не друканула більше.. Посеред ночі написала Максу смс, бо просто не могла дочекати наступного дня, аби сказати про те, яка крута книженція вийшла)) Було трохи дрібних недоліків: в тексті траплялись русизми, і, як на мене, було спочатку якось забагато розповіді про мрію, але це - дурниці, бо "Хроніки" мене вразили, як і сам Макс)))

Як ви думаєте, це нормально? Сиділа вчора ввечері... дивилась "секс і місто"... разом з мамою))))

Трохи відхекалась від фесту))) Вражень купа, навіть не так від самого дійства (оскільки маю безпосередню причетність, то навіть не можу об'эктивно все оцінити), як від організації. Здавалося, ну подумаєш: зібрались, почитали вірші, показали відео, що тут такого?.. Але тільки банальний дозвіл на підземелля тернопільського замку довелось вибивати кілька тижнів (про це потім розкажу більше), вже не кажу про все інше... Довелось витратити купу часу, сил, енергії, власних коштів. Але дуже тішусь, шо познайомилась з купою файнезних людисьок, насолодилась чудовою поезією і прозою, подивилась на оригінальне відео і просто провела 2 казкові дні))

Дуже сподобався Женчик Журер з Харкова – дуже хороший і приємний хлопець, він фантастично читав свою поезію. Ірина Коломієць – тендітна, ніжна, приємна дівчина, її книжку читатиму сьогодні. Віталій Дерех - fon_dereh... знаю його 100 років, але він мене трохи вразив своїм дивакуватим, але позитивним відео. Сподобались Ніжності Альбіни Позднякової tryagaine під слайд шоу і фонову музику „Надто сонної”. Грицько Семенчук semenchuk... я його обожнюю – милий хлопець, дуже юний і дуже талановитий, його завжди рада бачити.

Юля Броварна, Ганна Осадко, Наталя Домова, Ванда Нова – вони всі оригінальні, цікаві і дуже різні, але є щось таке, що їх об’єднує. Їхня поезія, ніби музика, хочеться слухатислухатислухатислухати...

                                                                   

Багато людей були причетними до організації. Ігор Мамус (мистецьке об’єднання Коза) допомагав ідеями, порадами, Коза-баром.... Він – фантастична людина. Товариші-знайомі-незнайомі з міської ради (там таки є кльові людиська). Музичний супровід, таскання проекторів, килимків, печива, дружня підтримка, ідеї.... це все гурт Називний Відмінок –  на них завжди можна покластися.

Зі звуком в підземеллі, та моїм відео парився Сергій Хрущ, він таки справжній друг (не давала йому спокою з тиждень, але він мужньо все витримав))). Гурт АтмАсфера люб’язно надав пісню Нама ом для муз супроводу мого відео, за що їм дяк.

gartikу і Хіміку дяк за афішки, вони справді виручили. Просвіті спасибі за поміч в організації. elmo_sho дякую за справи проекторно-проводові (не знаю шо б без нього робила) ну і моїй Ольці, без неї я б просто не справилась. Коли я готова була від всього відмовитись, то Олька мене грізно запитала „Ти шо, вар ятка??” Тоді вона сама почала запрошувати учасників. А мені вже не було куди діватись. Вона – молодець)) Навіть усіх тут не перелічу, бо дійсно виручало багацько людей, за що всім дяк.

Після того всього почала інакше ставитись до громадсько-активних людей, вони всі справді молодці.
а, ледь не забула. Тут знимки і відео з фесту http://nasravdamus.livejournal.com/6659.html
Тут стаття http://te.20minut.ua/news/150062

Місто на кілька днів стане центром літературного життя

Сюди з’їдеться письменників та поетів з усієї країни. Вони презентуватимуть свої книги, зустрічатимуться із читачами, розказуватимуть вірші, читатимуть прозу під музичний супровід, а також демонструватимуть відео поезію в підземеллі Тернопільського замку.

У Тернополі ніколи не робилось нічого настільки літературно-маштабного.  Подібні дійства проходять у багатьох містах України, і є звичним явищем. ЛітТер стане першим літературним фестивалем, який пройде у нашому місті.
ЛітТер не є якимось комерційним проектом, чи піар акцією якогось письменника, це просто хороша нагода писакам)) обмінятись досвідом, познайомитись між собою. При цьому тернополяни матимуть змогу насолодитись живими читаннями, та побачити різноманітні літературні експерименти.
Сьогодні ще багато хто ставиться до літератури, як до чогось книжково-віртуального, але насправді письменники та поети живуть серед нас, вони ходять на роботу і купують їжу у супермаркетах, їздять громадським транспортом, і, можливо, хтось із нас вже став героєм їхніх творів…
А зараз трохи про учасників...
Харківський поет Женчик Журер приїде у Тернопіль вперше. Сюди він привезе свою відео поезію, яку демонструватиме у підземеллі замку. Поет покаже дві найкращі роботи, одна з них знімалась професійним відео оператором у Харкові, у відео зображені храми, куполи, собори міста, але, як не дивно, робота називається «Атеїзм». Іншу роботу Женчик робив сам, просто малював у Пейнті картинки, а потім за допомогою мувімейкера примушував їх рухатись. Він каже, що коли демонструє це відео, то ніхто й не здогадується, наскільки просто було його зробити.
У фестивалі візьмуть участь і тернополяни, зокрема талановита поетеса Ганна Осадко презентуватиме свою книгу "Та, що перевертає пінгвінів".
В показі відеопоезії візьме участь учасник гурту АтмАсфера - Ігор Сас. Він виріс у  Львові, з дитинства цікавився поезією, літературою, музикою. Працював в економічній сфері, а зараз вирішив зайнятись лише музикою та поезією. Проживає Ігор Сас у Києві, де готується до виходу збірки "Квітка кольору вогню".
Молодий талановитий автор Максим Кідрук презентуватиме свою книжку  "Мексиканські хроніки" (першу чвастину роману вже надрукували у літературному журналі Дніпро).
Ще однією цікавинкою стануть читання під музичний супровід. Вони будуть дещо імпровізовані, автори читатимуть свої твори під легеньку фонову музичку, яку забезпечить тернопільський гурт «Називний Відмінок». Попередніх репетицій ніхто проводити не буде, музиканти просто вловлюватимуть настрій того, чи іншого вірша, і шукатимуть потрібний варіант звучання фону.
На наступний день поети, а також слухачі, «снідатимуть віршами». Літературні читання почнуться з самого ранку і будуть проходити на свіжому повітрі. Обов’язкова вимога до присутніх на дійстві – наявність килимків, чи кариматів, та термосу з чаєм. Спілкування проходитиме в горизонтальному положенні, під сонячними променями і з хорошим настроєм.

Оце взялась за таку штуку, як організація літературного фестивалю. Спочатку все здавалось дуже навіть просто, а вже цього тижня мене відвідала думка "і треба було воно мені.." Але таки треба, сподіваюсь, все вийде файно. Відкинувши всякі організаційні (не дуже приємні) моменти, можу сказати шо рада новим дуже цікавим знайомствам, і тішуся здобутому досвіду. До фесту ще кілька днів, а 
роботи купа, головне це все пережити, ну і побачити на дійстві вас усіх;)))))))))))))))))))))))))


 

22 травня,

15.00, Коза-бар – зустрічі з письменниками та поетами, презентації книг,  імпровізовані читання

20.00, підземелля Тернопільського замку – читання під музичний супровід, показ відео поезії

23 травня,

9.00, парк Шевченка (біля літньої естради) – «Вірш на сніданок» – пікнік на свіжому повітрі в поєднанні із читанням творів

Згодом напишу кого саме можна буде послухати, що цікавого побачити))

Бачила вчора НЛО. Йшли з сусідкою додому з маршрутки і побачили в небі яскраву сферу, десь як кілька великих зірок при купі. Вона рухалась якось.. без траєкторії, повертала, зменшувалась, збільшувалась і зникла за горизонтом. Прийшла додому, розказала батькам, ті з мене посміялась.. Через кілька хв подзвонила сестра і сказала шоб я вийшла на вулицю і подивилась в небо. Та сфера повернулась, стала більша, як чверть повного місяця. Потім об'єкт опустився трохи, спалахнув яскравим світлом і полетів різко вгору..
Це бачило кілька людей одразу.. В іноплапланетян я не вірю.. Але що це було? Хтось бачив щось подібне?